Вісник Малинського фахового коледжу

Податкова система в Україні: стан та напрямки вдосконалення

Лариса Костюк , Світлана Лойко — сб, 23 гру 2023 00:00:00 +0200

В умовах ринкової економіки податки відтворюють перерозподільчі механізми реалізації фінансових відносин. Податкова система як сукупність податків, зборів, інших обов’язкових платежів повинна гармонійно поєднувати у собі як фіскальні, так і регулюючі властивості оподаткування. Стан податкової системи в Україні, як і в багатьох інших країнах, є предметом постійних дискусій і змін. Українська податкова система іноді критикується за надлишкову складність та численні винятки, що ускладнює податкове планування та адміністрування.

У статті розглянуто та досліджено діяльність Державної податкової служби України (ДПС), яка є центральним органом виконавчої влади та здійснює реалізацію державної податкової політики і спрямована на забезпечення виконання завдань із надходження платежів до бюджетів, удосконалення системи оподаткування тощо; проаналізовані угоди та меморандуми із закордонними країнами щодо удосконалення податкової системи в Україні, тому формально можна констатувати про поступове наближення податкової системи України до світових фіскальних стандартів.

Досліджено та проаналізовано стан податкової системи України за період із 2017 до 2022 р., визначено недоліки та проблеми механізму наповнення державного бюджету податками, напрямки вдосконалення податкової системи в Україні. Досліджено надходження до зведеного та державного бюджетів, звернена увага на значне зменшення митних платежів у 2022 році у зв’язку з пільгами на податок на додану вартість для енергоносіїв, енергетичного обладнання та товарів військового призначення. Проведений аналіз надходження непрямих податків до бюджету та здійснено обґрунтування зростання акцизного податку. Висвітлено надходження прямих податків у розрізі податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток підприємств. З метою забезпечення фінансування заходів із підвищення обороноздатності держави, в Україні введено військовий збір, надходження якого досліджено в статті.

Екоцидна політика рф в контексті сучасної російсько-української війни

Володимир Студінський , Галина Cтудінська — сб, 23 гру 2023 00:00:00 +0200

У статті досліджено питання здійснення екоцидної політики Російської Федерації щодо України в контексті російсько-української війни, що триває з 2014 року. Особливо політика екоциду посилилась в ході повномасштабного вторгнення російської армії на територію України 24 лютого 2022 року. Зокрема, було завдано великої шкоди земельним, водним, лісовим та іншим екологічним ресурсам. Разом з тим, російська політика екоциду чітко проявилася у винищенні ряду заповідних зон на півдні України. До того ж вкрай негативний вплив на навколишнє природне середовище спричинили терористичні акти агресора. Насамперед це проявляється у захопленні Чорнобильської та Запорізької атомних електростанцій, підриві Каховської гідроелектростанції, та мінуванні ряду підприємств, що в результаті підриву їх може призвести до серйозного забруднення довкілля. Також у статті розглядаються питання розгляду політики екоциду в правовому та економічному аспектах. У цьому аспекті зазначається, що не завжди аконодавство на внутрішньому та міжнародних рівнях дають однакову оцінку політики екоциду. Економіко-екологічний аспект розкриває особливість взаємозв'язку негативного впливу на довкілля як чинника, що, у свою чергу, негативно впливає на розвиток економічної сфери.

Земельнa реформa тa роль привaтизaцiї в суспiльно - економiчних вiдносинaх Укрaїни

Василь Євстаф’єв , Людмила Бернацька — сб, 23 гру 2023 00:00:00 +0200

Розкрито iсторичний, прaвовий тa соцiaльний змiст формувaння земельних вiдносин в Укрaїнi у кiнцi XX нa почaтку XXI столiття. Проaнaлiзовaнi основнi iсторичнi чинники, що дaли змогу сформувaти передумови для створення сучaсної нормaтивно-прaвової бaзи земельного зaконодaвствa Укрaїни. Встaновлено, етaпи проведення Земельної реформи в Укрaїнi. Проaнaлiзовaнi подiї, якi призвели до формувaння сучaсної нормaтивно-прaвової бaзи укрaїнського земельного зaконодaвствa. Доведено, що aгрaрнa реформa в гaлузi сiльського господaрствa сформувaлa новi економiчнi вiдносини, новий тип суспiльствa з ринковою економiкою нa територiї Укрaїни тa всього колишнього Рaдянського Союзу. Aгрaрнa реформa в Укрaїнi це новa вiхa в iсторичному тa культурному aспектi, зa освiтнiм, нaуковим, соцiaльним, знaченням в iсторико-економiчному aспектi хронологiї розвитку укрaїнської держaви. Aкцентовaно увaгу нa зaконодaвчих змiнaх, якi вiдбулися в зaконодaвствi Укрaїни в перiод з 1992 по 2012 рiк. Розкрито aспекти пiдготовки зaконодaвчо-нормaтивної бaзи, якa призвелa до привaтизaцiї земельних чaсток-пaїв тa iнших земель, якi в той чaс перебувaли у влaсностi держaви. Висвiтлено основнi етaпи формувaння iнституту привaтної влaсностi нa землю тa виникнення iнших форм влaсностi. Окреслено основнi питaння пов’язaнi з введенням морaторiю нa окремi зaконодaвчi зaходи у сферi земельних вiдносин в Укрaїнi.

Геоінформаційний моніторинг змін вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок Черкаської області за радарними даними

Леонід Кочергін , Іван Кімейчук — сб, 23 гру 2023 00:00:00 +0200

Мета цієї статті полягає в проведенні геоінформаційного моніторингу змін вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок Черкаської області за допомогою радарних даних. Конкретні цілі дослідження включають: здійснення аналізу динаміки змін у лісовому покриві Черкаської області протягом певного періоду часу з використанням даних, отриманих із супутникових радарів. Визначення зон та ділянок з найвищими темпами втрати лісового покриву, що дозволить ідентифікувати основні зони дефорестації. Вивчення можливостей використання радарних даних для виявлення змін у лісовому біомі і оцінки їх впливу на біорізноманіття і екосистемні послуги. Порівняння результатів цього дослідження з попередніми даними про лісовий покрив та зміни в ньому на території Черкащини, щоб визначити тренди та виявити можливі проблеми в управлінні лісовими ресурсами. Розгляд можливостей використання цих даних для розробки дієвих заходів з охорони лісів та сталих лісогосподарських практик у Черкаській області. Ця стаття спрямована на сприяння сталому лісовому управлінню та допомогу в збереженні цінних екосистем лісів Черкащини через застосування сучасних геоінформаційних методів та аналізу радарних даних. Визначено основні можливі дії та заходи, які можна вжити у рамках моніторингу змін вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок регіону дослідження за радарними даними, а саме: збір радарних даних та їх обробка є основним етапом у проведенні моніторингу. За допомогою sentinel-1, для отримання інформації про лісовий покрив та зміни в ньому. Також здійснено аналіз та інтерпретація даних із використанням різноманітних методів обробки, включаючи обробку сигналів, класифікацію та моделювання. На останньому етапі моніторингу вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок здійснено картографування зон дефорестації з метою ідентифікації та картографувати зони, де відбуваються зміни в лісовому покриві, особливо дефорестація. Ця інформація може бути корисною для здійснення заходів з охорони лісів. Також здійснено моніторинг біорізноманіття та екосистемних послуг, тобто оцінка впливу змін в лісовому біомі на біорізноманіття та надані екосистемні послуги, такі як регулювання водних ресурсів та вуглецевий обмін. Одним з головних завдань дослідження є розробка рекомендацій для впровадження конкретних дій, спрямованих на збереження лісових ресурсів та стимулювання сталого лісогосподарського управління з використанням сучасних геоінформаційних систем і засобів. Це може включати в себе впровадження механізмів моніторингу та звітності для лісогосподарських підприємств та філій, а також розробку стратегій охорони лісів, а останнє можливе тільки при співпраці з органами влади та громадськими організаціями, а також з недержавними громадськими організаціями, які працюють у сфері лісового управління та екологічного моніторингу. Це допоможе забезпечити практичне застосування результатів дослідження.

Xylotrophic fungi of hardwood forest in the enterprise «Zhovtneve lisove hospodarstvo»

Євгеній Воробей, Катерина Давиденко — сб, 23 гру 2023 00:00:00 +0200

Wood-decay fungi are ecologically important organisms and the principal agents of wood decomposition. The diversity and community of wood-decay fungi are triggered by the available amount of dead wood. Abundance and diversity of wood-inhabiting fungi were studied in managed (selective sanitation cutting and clear-cuts) and unmanaged stands in 76-107-year-old oak forest in the eastern Ukraine. Fungi were detected on stem living, standing dead and fallen trees and stumps, coarse woody debris (logs, fallen branches etc) in 2021-2022. Fungi were identified after culturing on synthetic media or as fruit bodies. Living and dead wood of oak were colonized by fungi represented by Ascomycota (15 species) and Basidiomycota (26 species). Our study detected at all experimental plots together 41 species of (934 findings of xylotrophic fungi), 11 orders (4 from Basidiomycota division (class Agaricomycetes) and 7 from Ascomycota (class Sordariomycetes and Dothideomycetes). Twenty fungal species (48%) occurred in both type of stands, while 16 (37%) species occurred exclusively in unmanaged stands and 2 (5%) in managed stands. Abundance of fungi was non-significantly greater in managed (489) than in unmanaged stands (475). Diversity of fungi was significantly less in managed (29) than in unmanaged stands (45). Abundance of fungi per samples, trees, logs and branches were significantly less in managed than in unmanaged stands. The study shows that the forest management applied (sanitation cutting which are associated with less coarse woody debris) resulted in a small decrease in diversity of fungi in the deadwood and did not lead to elimination of aggressive wood-decay fungi (Laetiporus sulphureus and Fistulina hepatica).

Перспективи вирощування павловнії в умовах Правобережного Лісостепу України

сб, 23 гру 2023 00:00:00 +0200

Наведено результати дослідження росту та розвитку рослин павловнії протягом перших чотирьох років вирощування. Встановлено, що із чотирьох використаних варіантів густоти садіння (500, 625, 833 та 1050 рослин на 1 га) оптимальною є густота 625 дерев на 1 га. За використання такої густоти середня висота рослин ʹClone in vitro 112ʹ становила за чотири роки 10,20 м, а павловнії повстистої – 6,60 м. Протягом вегетаційного періоду найбільший приріст рослин павловнії ʹClone in vitro 112ʹ за висотою, відзначався у червні (95 см). У павловнії повстистої він становив 80 см. Найменші прирости спостерігалися на початку та у кінці вегетаційного періоду: у травні – відповідно 40 та 30 см, а у жовтні – 20 і 12 см. Дослідження особливостей росту дерев павловнії за діаметром стовбура показали, що у перший рік після технічного зрізу середній діаметр дерев ʹClone in vitro 112ʹ досягає 5-6 см, у той час, як у павловнії повстистої – 3-4 см. На наступний рік стовбур ʹClone in vitro 112ʹ має товщину 8-10 см, а повстистої – 6-7 см. Середній діаметр трирічних рослин ʹClone in vitro 112ʹ становить 15-16 см, а повстистої – 10-11 см. Після завершення четвертого року вегетації рослини сорту ʹClone in vitro 112ʹ діаметр на рівні 22-23 см, а у повстистої – 14-15 см.

Важливо відзначити, що павловнія для інтенсивного росту і стійкості до негативних чинників вимагає добре освітлених місць, захищених від вітрів і морозів. Також, для забезпечення успішності вирощування її плантацій, необхідні проникні ґрунти, багаті азотом з рН ґрунту від 5 до 8,9 та достатня кількість вологи (800 мм опадів у рік або застосування поливу).

За забезпечення таких умов вирощування павловнії в умовах Лісостепу України може бути успішним, особливо зважаючи на потепління клімату та м’які зими, що спостерігаються зараз у регіоні досліджень. Також варто відзначити, що листяний опад павловнії, завдяки високому вмісту азоту та значній масі, сприяє формуванню під її насадженнями пухкого, збагаченого азотом та іншими поживними речовинами ґрунту.

Ріст і продуктивність географічних культур сосни звичайної на півдні Київського Полісся

Ігор Іванюк , Ярослав Фучило, Маргарита Сбитна, Тетяна Іванюк — сб, 23 гру 2023 00:00:00 +0200

Наведено результати досліджень особливостей росту 10 популяцій сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) у географічних культурах створених у 1981 році в Боярській ЛДС Київської області до 37-річного віку. Встановлено, що розмах коливання середніх висот у віці 32 і 37 років становив 2,2-2,4 м (коефіцієнт варіації (КВ) – 4,9% і 4,0 % відповідно), а середніх діаметрів стовбурів – 2,0-2,6 см (КВ = 4,6 % і 4,5 %). При цьому варіація продуктивності, внаслідок значного коливання збереженості, має значно більші показники (КВ = 15,7 % і 11,6 %). Застосування методу ANOVA дозволило встановити наявність статистично значущого впливу географічного походження насіння на ріст географічних культур. У 37–річному віці збереженість варіює від 25 % (Львівська провенієнція) до 40,9 % (Гомельська провенієнція). При цьому найбільшою висотою відзначалися популяції із Київської, Львівської, Черкаської та Чернігівської областей. Найвищою інтенсивністю приросту за діаметром виділяються ці ж самі походження, а також варіанти з Волинської та Луганської областей. Серед найгірших за швидкістю росту за висотою і діаметром були популяції з-під Гомеля і Воронежа. Найвищими показниками запасу стовбурової деревини відзначається провенієнція з Чернігівської області, а серед найгірших ‒ з Волинської, Львівської та Воронежської областей. Встановлено, шо стабілізація рангів провенієнцій за показниками збереженості, росту та продуктивності спостерігається лише після 21-річного віку. Зроблено припущення, що найбільш точну оцінку росту і стану провенієнцій сосни звичайної можна отримати у віці, який відповідає третині-половині віку головної рубки. Виявлено наявність тренду клінальної мінливості збереженості дерев провенієнцій і середнього діаметра їх стовбурів вздовж географічного (широтного) та екологічного (температурного) градієнтів.

Територіальна організація Березнівського дендрологічного парку

Анжела Дзиба , Мирослава Гаврилюк , Лариса Ковальчук — сб, 23 гру 2023 00:00:00 +0200

Висвітлено проблеми екології, охорони природи, збереження та примноження біорізноманіттю довкілля, що в умовах військової агресії стають дедалі актуальнішими. Проаналізовано основні соціальні тенденції розвитку Березнівського дендрологічного парку в аспекті формування екологічної свідомості та екологічної культури як складової етносу сучасного українського менталітету, що є формуючим підґрунтям для становлення та розвитку європейських цінностей в сучасній Україні. Підтверджено еколого-формуючу роль Березнівського дендрологічного парку як ціннісно-утворюючої екологічної перлини зони Західного Полісся України. Доведено, що Березнівський дендрологічний парк є екологічним осередком виховання громадянської екологічної свідомості та формування у сучасних громадянах України екологічної культури, а також природоохоронних підходів щодо збереження та примноження природи рідного краю. Встановлено, що Березнівський дендрологічний парк це територія, де культивують різні види рослин, у тому числі і рідкісні. Висвітлено, що Березнівський дендрологічний парк в своїй неповторній структурі це саме той куточок, де можна цінувати неповторну творчість матінки-природи, поряд з якими створюються красиві декоративні споруди, скульптури, штучні водойми. Оцінено природоохоронне, виховне, соціально-утворююче, рекреаційне значення Березнівського дендрологічного парку в аспекті сталого розвитку урбанізованих територій міста Березне.

Заготівля та реалізація продукції круглого лісу в Україні під час широкомасштабної Російської агресії

Ірина Жежкун , Артем Торосов , Андрій Калашніков — сб, 23 гру 2023 00:00:00 +0200

Ринок деревини в Україні, крім кліматичних проблем та нестабільного стану природного середовища, зараз відчуває негативний вплив двох нових факторів: військових дій, та складнощів, що виникли у 2021-2022 рр. під час організаційного реформування управління державного сектора лісогосподарської галузі. Попереднє оцінити загальне економічне становища суб'єктів внутрішнього ринку деревини країни можна через аналіз динаміки обсягів заготівлі та реалізації круглого лісу – основного сировинного ресурсу для комплексу деревообробних та інших галузей. Отже, для вивчення динаміки цих показників у 2021-2022 р. та виявлення тенденцій пропозиції та попиту на ринку деревини України використовували методи абстрактно-логічного, логіко-якісного, системно-структурного, порівняльного та економіко-статистичного аналізу, синтезу, табличного та графічного моделювання. Вхідною інформацією для аналізу слугували законодавчі акти України, звітні матеріали Державного агентства лісових ресурсів України, матеріали Державної служби статистики України та Інтернет-ресурсів, а також наукові публікації. Наведено дані щодо нерівномірного територіального розміщення деревних ресурсів в Україні, де наприклад, 35 % (8 областей) знаходиться у майже безлісної Степовий природній зоні, що обумовлює диференціацію лісоресурсного потенціалу України за природними зонами (Полісся, Лісостеп, Степ, Карпати). Розглянуті сучасні механізми придбання продукції ділового круглого лісу та паливної деревини від державних та комунальних лісогосподарських підприємств різними групами споживачів. З'ясовано, що військові дії у 2022 р. негативно позначились в Україні на обсягах заготівлі ділового круглого лісу (зниження на 9,5 %), особливо хвойних порід (зменшення на 28,3 %) та навпаки, призвели до зростання заготівлі паливної деревини (на 2,8 %).

Однак, у межах природних зон найбільше падіння обсягів заготівлі круглого лісу у 2022 р. відбулось у Степовий природній зоні – 37,9 %, у Лісостепу воно становило 11,3 %, у Поліссі – 9,6 %, а підвищення на 0,4 % визначено лише у Карпатському регіоні, де не проходили бойові дії.

Наголошено на кореляції між показниками зниження обсягів заготівлі круглого лісу в Україні у 2022 р. та площ тимчасово окупованих територій Півдня та Сходу України (біля 1 млн. га або 10,0 % від площі лісового фонду країни).

Також в результаті цього дослідження встановлено, що збільшення вартості реалізації продукції круглого лісу в Україні у 2022 р. на 5,4 % % обумовлене лише її

здорожчанням в середньому на 23,9 % за скорочення фізичних обсягів продажів на 14,9 %. Крім того, в перерахунку на дол. США у 2022 р. вартість реалізованої продукції круглого лісу в Україні на відміну від оцінки в національній валюті зменшилась до рівня попереднього року на 11,1 %, що свідчить про фінансово-економічні проблеми лісогосподарської галузі. Головною причиною скорочення обсягів реалізації ділового круглого лісу на внутрішньому ринку деревини України у 2022 р. майже на 15 % визначено зменшення попиту з боку деревообробної галузі, яка втратила впродовж року до 50 % від довоєнної кількості підприємств. Виявлені у дослідженні негативні тенденції в динаміці 2021-2022 рр. обсягів лісозаготівель та продажів ділового круглого лісу в Україні будуть враховані у сценарному прогнозі ринку деревини.

Особливості вирощування садивного матеріалу та використання добрив у філії «Білоцерківське лісове господарство»

Іван Кімейчук , Світлана Горновська — сб, 23 гру 2023 00:00:00 +0200

Метою представленої статті є визначення доцільності використання сучасних комплексних видів добрив під час вирощування декоративного садивного матеріалу у лісових розсадниках. Здійснено активний експеримент за допомогою візуального спостереження, оцінювання зовнішнього вигляду рослин за їх ростом та розвитком в процесі застосування різних видів, доз добрив, а також вимірювання та фіксація отриманих результатів за допомогою аналізу та синтезу отриманих польових даних. Використані в експерименті види добрив для дослідження впливу їх на деревні рослини дозволив констатувати, що для туї «смарагд» та ялівця скального кращим добривом є «Actiwin», «Plantafol» та «Bona Forte». При порівнянні ефективності комплексних добрив, можна дійти висновку, що їх використання значною мірою відображається своїм впливом на рослинах з позитивної сторони. Застосовані комплексні препарати, які створені під конкретні рослини хвойні чи листяні краще виконують свої функції перед альтернативними комбінованими добривами. При порівнянні ефективності комплексних добрив, на рослини максимального результату отримали при використанні певних добрив призначених для конкретних видів рослин: для туї смарагд та ялівця скального кращим добривом є «Actiwin»; для барбарису тунберга та для самшиту вічнозеленого ефективнішим є комплексний препарат для листяних рослин – «Bona Forte». При внесенні добрив варто визначати оптимальну дозу їх внесення з урахуванням температурного і водного режимів та видоспецифічних особливостей вирощуваних рослин. Варто акцентувати увагу на використанні комплексних органо-мінеральних добрив, ефективність яких значно вище роздільного застосування органічних і мінеральних добрив, та таких як більш екобезпечних. Крім цього зроблено розрахунки собівартості підібраних деревних видів і дано аналіз цін та вартість, що корелюється із приростом рослин по висоті та кореневій системі.

Виконання економічних розрахунків проведено із метою врахування вартості стимуляторів росту та показників, які вони дозволяють досягнути із порівнянням вартості для кінцевого споживача.

Патології соснових деревостанів в контексті деревинно-кільцевих хронологій лісогосподарських філій державного підприємства «Ліси України» та природоохоронних науково-дослідних відділень поліського природного заповідника в умовах лісових едатопів Житомирського Полісся

сб, 23 гру 2023 00:00:00 +0200

Висвітлено актуальні питання лісопатологічного моніторингу соснових деревостанів на прикладі лісогосподарських філій ДП «Ліси України» Житомирської області, а також природоохоронних науково-дослідних відділень Поліського природного заповідника. Встановлено, що середня залежність впливу лісових патологій на приріст сосни звичайної знаходиться в межах кореляційної залежності х<0,04+0,2. Проаналізовано патологічний вплив комплексу несприятливих біотичних, абіотичних, пірогенних, антропогенних факторів на прирости сосни звичайної в умовах лісогосподарських філій Державного підприємства «Ліси України», а також природоохоронних науково-дослідних відділень Поліського природного заповідника. Концептуально розглянуто та досліджено вплив пірологічного фактора під час діючої лісової пожежі, а також постпірогенезу на формування приросту і продуктивність сосни звичайної в умовах Житомирського Полісся. Встановлено, що змін погодно-кліматичних умов, біологічна дія збудників кореневої губки, соснової губки, вершинного, шестизубчатого короїдів на прирости соснових деревостанів в умовах Поліського природного заповідника знижує продуктивність закладання приросту сосни звичайної в межах коефіцієнта детермінації r=0,44-0,46. Особлива увага в статті акцентована на впливу погодно-кліматичних факторів щодо формування раннього та пізнього приростів сосни звичайної в умовах зони Центрального Полісся України і Житомирського Полісся зокрема. Наведено детальну характеристику щодо коефіцієнтів кореляції та детермінації в розрізі приростів сосни звичайної генералізованих деревинно-кільцевих хронологій в залежності від середньомісячної температури та суми опадів за вегетаційний період при ступеню достовірності р<0,05. Встановлено, що недостатня кількість вологи у ранньовесняний період суттєво знижує продуктивність закладання раннього приросту сосни звичайної в умовах Перганського, Копищанського, Селезівського природоохоронних науково-дослідних відділень Поліського природного заповідника, що впливає на зниження продуктивності деревостанів в межах коефіцієнта кореляції х=0,53+0,02. Досліджено, що ураження збудниками кореневої губки сосни звичайної, соснової губки, пошкодження пристигаючих та стиглих деревостанів вершинним, шестизубчатим короїдами, а також вплив постпірогенезу минулих років, суттєво впливають на закладання пізніх деревинно-кільцевих приростів. Доведено, що на продуктивність пристигаючих та стиглих соснових деревостанів як в умовах лісогосподарських філій ДП «Ліси України», так і Перганського, Копищанського, Селезівського природоохоронних науково-дослідних відділень Поліського природного заповідника суттєво впливають поточний лісопатологічний стан соснових насаджень, погодно-кліматичні та пірогенні умови, що визначається кореляційною залежністю на рівні х=0,44+0,3.

Продуктивність біомаси енергетичних плантацій тополі і верби залежно від агротехніки вирощування

Надія Лис , Ярослав Фучило , Надія Ткачук — сб, 23 гру 2023 00:00:00 +0200

Наведено результати досліджень росту розвитку і продуктивності біомаси енергетичних плантацій верби і тополі на середньо суглинкових дернових опідзолених ґрунтах Прикарпатського регіону. Встановлено, що після закінчення восьмого вегетаційного періоду найбільшу висоту рослини верби прутовидної (9,6 м) мають у варіанті з висаджуванням 15 тис. шт. живців на 1 га. Діаметр основного пагона при цьому становив у середньому 70 мм, а кількість пагонів на одну рослину – 3,6 шт., або 54,0 тис. шт./га.

У тополі найбільша висота восьмирічних рослин (15,1 м) виявилася за початкової густоти 5,6 тис. рослин./га. Діаметр їх основного стовбура становив 215 мм, а кількість стовбурів на 1 рослину – 2,5 шт., або 30,0 тис. шт. на 1 га. Внесення комплексу мінеральних добрив (N₈₀P₃₀₀K_300.) забезпечило збільшення висоти рослин тополі на 0,5-1,0 м, а товщини їх пагонів – на 11-22 мм.

Найвища продуктивність сухої біомаси верби (74,2 т/га) виявилася за середньої густоти садіння (15 тис. живців на 1 га) і внесення у ґрунт мінеральних добрив. При цьому за восьмий рік вирощування річний приріст урожайності верби виявився найменшим за всі роки досліджень – від 2,8 т/га за висаджування 18,0 тис. живців/га без внесення добрив до 4,1 т/га – за густоти 15,0 тис. живців/га і внесення мінеральних добрив.

За восьмирічний період вирощування тополі найвищою врожайністю сухої біомаси (133,1 т/га) відзначався варіант із початковою густотою 6,7 тис. живців/га. Це на 15,0 т/га перевищує врожайність варіанту з густотою 8,3 тис. живців/га та на 4,3 т/га більше варіанту з висаджуванням 5,6 тис. живців на 1 га. Застосування добрив забезпечило підвищення урожайності сухої біомаси досліджуваних варіантів від 13,4 до 22,4 т/га.

За останній, восьмий рік річний приріст сухої біомаси тополі становив від 14,7 т/га за густоти садіння 8,3 тис. шт./га без використання добрив до 19,4 т/га у варіанті з густотою 5,6 тис./га і внесенням добрив.

Економічна оцінка ефективності вирощування вербової енергетичної біомаси показала, що найбільшим економічний ефект (від 49,8 до 52,9 тис. грн./га) виявився у варіантах з висаджуванням 12 та 15 тис. живців/га і застосуванням мінеральних добрив. З енергетичної

точки зору найбільш ефективним (коефіцієнт енергетичної ефективності – 8,2) виявився варіант із мінімальною густотою стояння рослин (12 тис. шт./га) і застосуванням добрив.

За вирощування енергетичної біомаси тополі найбільший прибуток (128,4-132,2 тис. грн./га) можна отримати за варіантів густоти 5,6 і 6,7 тис. шт./га і внесення мінеральних добрив. Найвищим показник коефіцієнта енергетичної ефективності при вирощуванні тополі (13,1) виявився за густоти 5,6 тис. шт./га без внесення добрив.

Стан та перспективи виробництва полімерних матеріалів на основі відновлювальної сировини біологічного походження

Микола Роїк , Олександр Ганженко , Ярослав Фучило — пт, 12 січ 2024 00:00:00 +0200

Проаналізовано сучасний стан і перспективи виробництва та використання біопластика на основі відновлювальної сировини біологічного походження. Вказується, що накопичення пластмас у навколишньому середовищі є загальносвітовою проблемою і якщо не буде вжито заходів, то до 2050 року на нашій планеті буде накопичено до 12 млрд. т пластикових відходів. Головною проблемою є те, що пластмаси, вироблені з нафти та газу, не піддаються біологічному розкладанню, тому викликають серйозні екологічні проблеми. Крім того, зменшення запасів і зростання вартості викопного палива спонукають до пошуку альтернативних, екологічно чистих і сталих джерел сировини для виробництва пластмас, зокрема – на біологічній основі. Одна з головних причин меншого поширення таких пластмас є те, що вони суттєво дорожчі, ніж пластмаси на основі викопної сировини. До їх переваг належить зменшення викидів CO₂, зменшення залежності від викопних ресурсів і можливість повного перероблення після закінчення терміну використання. Джерелами пластмас на біологічній основі можуть бути цукроносні, крохмаленосні культури та лінгніноцелюлозні матеріали. Лігноцелюлозна біомаса є найбільш поширеною відновлювальною біомасою на Землі, тому у майбутньому її застосування для виробництва біополімерів буде мати вирішальне значення.

Тополя, а також міскантус та світчграс можуть бути перспективними у якості джерела високоякісної целюлози для виробництва біопластика, оскільки вони характеризуються високою якістю сировини та високою врожайністю біомаси.