Ураження насаджень сосни звичайної збудником кореневої губки у Житомирському Поліссі

Анотація

Однією із найнебезпечніших і достатньо розповсюджених хвороб лісових деревних порід є коренева губка. Збудником є базидіальний гриб – Hetorobasidion annosum (Fr.) Bref. (Fomotopsis annosa  (Fr.) Karst.), який спричинює строкату кореневу, окоренкову, ядрову або ядрово-заболонну гниль хвойних порід, що значно погіршує санітарний стан деревостанів. Проаналізовано, що основним лісотвірним деревним видом у Житомирському Поліссі є сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), представленість якої у лісових деревостанах перевищує 60 % від загальної площі вкритою лісовою рослинністю ділянок. З’ясовано, що найбільш вразливою лісотвірною деревною породою в досліджуваному регіоні, по відношенню до збудника кореневої губки, є сосна звичайна, продуктивність якої різко втрачається вже на перших стадіях патології. Виявлено масштаби поширення збудника кореневої губки у соснових деревостанах і встановлено зв’язок поширення хвороби у залежності від типів лісорослинних умов, віку насаджень, походження, організаційно-технічних показників проведення рубок догляду та оздоровчих заходів у сосняках Житомирського Полісся. Підтверджено, що збудник кореневої губки найнебезпечніший для 30–40-річних соснових насаджень, хоч нерідко він уражує 3–5-річні рослини, а також деревостани старшого віку. Середньовікові 41– 60- річні насадження сосни всихають інтенсивніше ніж молодняки. Небезпечність патології виявляється у її здатності поширюватись через корені на дерева, що ростуть поруч, внаслідок чого у деревостанах з’являються "вікна" без рослин, а по їхній периферії ростуть дерева, які уражені патогеном. Ослаблені збудником хвороби дерева, як правило, зазнають масового нападу на них стовбурових шкідників, що прискорює їхнє остаточне відмирання. Масового розповсюдження хвороба набуває у свіжих гігротопах суборових, борових та сугрудових трофотопів. Густота лісових культур P. sylvestris понад 8–10 тис. шт. на 1 га у молодому віці, створених на маргінальних ділянках, спричинює зниження їхньої стійкості до ураження збудником кореневої губки і куртинного усихання. Стійкість насаджень можна підвищити шляхом вчасного проведення рубок догляду сильної та помірної інтенсивності у молодому віці.