Зміна діелектричних показників сосни звичайної у постпірогенний період
Ключові слова:
лісові пожежі, поляризаційна ємність, імпеданс, Pinus sylvestrisАнотація
Досліджено зміну діелектричних показників дерев сосни звичайної (Pinus sylvestris L.), що зростають в осередку лісової пожежі на території Повчанського лісництва ДП «Лугинське лісове господарство». Вимірювання проводили у серпні 2020 після пожежі, яка сталася у травні цього ж року. Характеристика насадження: вік 55 років, склад деревостану 10Сз+Бп, клас бонітету – І, відносна повнота 0,7. Тип лісу – вологий дубово-сосновий субір (В3-дС). Вимірювання діелектричних показників проводили за методикою Г.Т. Криницького на стовбурі дерева на трьох висотах від поверхні ґрунту: 0,1 м, 1,3 м та 2,0 м. Середнє значення поляризаційної ємності на висоті 0,1 м становило 8,77±1,19 nF, на висоті 1,3 м – 7,03±0,74 nF, а на висоті 2,0 м – 8,41±0,83 nF. Загальне середнє значення для усіх модельних дерев дорівнювало 8,07±0,73 nF. Для поляризаційної ємності характерні високі показники коефіцієнта варіації, а саме: на висоті 0,1 м коефіцієнт варіації становить 60,68%, на висоті 1,3 м – 46,99%, на висоті 2,0 м – 44,36%. Середнє значення активного опору на висоті 0,1 м становило 67,30±17,44 kΩ, на висоті 1,3 м – 62,83±13,46 kΩ, а на висоті 2,0 м – 34,10±6,73 kΩ. Загальне середнє значення дорівнювало 54,74±9,92 kΩ. Коефіцієнти варіації для імпеданса становили: на висоті 0,1 м – 115,91%, на висоті 1,3 м – 95,85%, на висоті 2,0 м – 88,29%. Виявлено відсутність достовірної різниці показників поляризаційної ємності та імпеданса дослідних та контрольних насаджень Pinus sylvestris. Виділено чотири типи зміни з висотою показників поляризаційної ємності: нормальний (35,0% модельних дерев), зростаючий (30,0%), V-подібний (20,0%) та спадаючий (15,0%). За кожним з цих типів можна встановити локалізацію найбільшого впливу температури на стовбурі дерева, що відображається у знижені показників провідності прикамбіальних тканин лубу. Виокремлення типів здійснювали за достовірністю різниці показників поляризаційної ємності у точках проведення замірів. Кожен з виділених типів має характерні особливості та потребує у перспективі детального аналізу.