Розвиток біоенергетики в Україні та її вплив на декарбонізацію вітчизняної економіки

Анотація

Проаналізувати структуру викидів парникових газів та визначити роль галузі біоенергетики у досягнені цілей України на шляху до побудови низьковуглецевої економіки. У процесі виконання досліджень використовувалися загальнонаукові методи: аналіз і синтез, індукції й дедукції, абстрагування і конкретизації, аналогій та моделювання. За результатами досліджень відмічено, що за останні 55 років світові обсяги споживання енергії зросли майже у 4 рази, водночас лише 15,7 % енергії виробляється за низьковуглецевими технологіями. Це призвело до зростання викидів вуглекислого газу більш ніж у тричі (з 11,3 млрд т у 1965 році до 36,5 млрд т у 2019 році), при цьому галузі енергетики та сільського господарства продукують 91,6 % усіх викидів. Україна імпортує щорічно енергоресурсів на суму близько 15 млрд $, тому розвиток відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) сприятиме укріпленню енергетичної, економічної і політичної безпеки нашої держави. Серед ВДЕ в Україні найбільш поширеними є біологічні види палива, частка яких у кінцевому енергоспоживанні становить 4,5 %. Отже, перехід до кліматично нейтральної економіки, який Україна зобов’язалась здійснити до 2060 року має супроводжуватись активним розвитком галузі біоенергетики. Аналіз світових та вітчизняних стратегій засвідчує пріоритетність розвитку галузі відновлювальних джерел енергії, що є найбільш дієвим чинником для пом’якшення негативних змін клімату. Водночас враховуючи низьку маневреність електрогенерації та високу залежність від погодних умов повний перехід на виробництво електроенергії з ВДЕ пов'язаний зі значними проблемами. З огляду на це для України більш прийнятним є стратегія, спрямована на розвиток рідкого та газоподібного біопалива, виготовленого з біоенергетичних культур і твердого палива – за рахунок лісогосподарської діяльності та розвитку плантаційного вирощування деревної енергетичної біомаси на деградованих і малопродуктивних землях.