Ріст і продуктивність географічних культур сосни звичайної на півдні Київського Полісся

Анотація

Наведено результати досліджень особливостей росту 10 популяцій сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) у географічних культурах створених у 1981 році в Боярській ЛДС Київської області до 37-річного віку. Встановлено, що розмах коливання середніх висот у віці 32 і 37 років становив 2,2-2,4 м (коефіцієнт варіації (КВ) – 4,9% і 4,0 % відповідно), а середніх діаметрів стовбурів – 2,0-2,6 см (КВ = 4,6 % і 4,5 %). При цьому варіація продуктивності, внаслідок значного коливання збереженості, має значно більші показники (КВ = 15,7 % і 11,6 %). Застосування методу ANOVA дозволило встановити наявність статистично значущого впливу географічного походження насіння на ріст географічних культур. У 37–річному віці збереженість варіює від 25 % (Львівська провенієнція) до 40,9 % (Гомельська провенієнція). При цьому найбільшою висотою відзначалися популяції із Київської, Львівської, Черкаської та Чернігівської областей. Найвищою інтенсивністю приросту за діаметром виділяються ці ж самі походження, а також варіанти з Волинської та Луганської областей. Серед найгірших за швидкістю росту за висотою і діаметром були популяції з-під Гомеля і Воронежа. Найвищими показниками запасу стовбурової деревини відзначається провенієнція з Чернігівської області, а серед найгірших ‒ з Волинської, Львівської та Воронежської областей. Встановлено, шо стабілізація рангів провенієнцій за показниками збереженості, росту та продуктивності спостерігається лише після 21-річного віку. Зроблено припущення, що найбільш точну оцінку росту і стану провенієнцій сосни звичайної можна отримати у віці, який відповідає третині-половині віку головної рубки. Виявлено наявність тренду клінальної мінливості збереженості дерев провенієнцій і середнього діаметра їх стовбурів вздовж географічного (широтного) та екологічного (температурного) градієнтів.